З досвіду роботи

Освіта була і є однією з основних ресурсів суспільства, що забезпечує культурне та освітнє зростання рівня нового покоління і тим самим – процвітання  самого суспільства.

Провідна роль в організації  навчально-виховного процесу завжди належала і належить учителеві. Саме він здійснює керівництво процесом навчання, шукає оптимальні способи організації уроку з метою формування навчальних компетентностей учнів на високому рівні.

Від учителя залежить, скільки інформації зможуть сприйняти і засвоїти учні, якими навчальними методами й прийомами при цьому треба скористатися та на якому рівні будуть сформовані у учнів ті чи інші компетенції.

Сучасні форми та методи проведення цікавого уроку відкривають широкий простір для творчого пошуку вчителя. Компетентнісно-орієнтований підхід при викладанні математики ˗ один із нових напрямків розвитку та оновлення змісту освіти України, оскільки компетентнісна особистість формується за шкільною партою, починаючи з  дошкільного віку.

Моє зацікавлення питанням «компетентності» та «життєвих компетентностей учнів» не є випадковим, тому що другий рік працюю над реалізацією методичної проблеми: «Формування життєвих компетентностей учнів методом проекту на уроках математики».

Впевнена, що творча і активна робота навчальної діяльності кожного учня з урахуванням індивідуальних здібностей та рівня знань, сформованості навчальних умінь, знань та навичок ˗ єдиний напрямок у реалізації мети формування життєвих компетентностей учнів. Сучасний урок ˗ це організація пошуку істини, спроб і помилок учнів через механізм самореалізації умовах швидко змінного світу. Викладач, учитель, педагог ˗ головний режисер втілення творчої активності учнів під час навчальної діяльності.

Під час кожного уроку я намагаюся не демонструвати свої знання та вміння, а допомогти учневі проявити свої здібності, вивчити новий матеріал, сформувати інтегрований спосіб мислення. Уміння аналізувати й узагальнювати, поглиблювати уявлення про математику як елемент загальнолюдської культури. Вчитель повинен вміти створювати ділову, творчу ситуацію незалежно від того чи це діалог або дискусія.

Формування логічного мислення під час розв'язування проблеми, ˗ необхідна умова успішного засвоєння знань. На уроці при розв'язанні прикладу або задач намагаюся привчити кожного учня думати: узагальнювати, аналізувати, розглядати інші способи розв'язування, складати контр приклади і завдання ˗ не лише аналогічні розв’язаним, але й такі задачі, які пов'язані з життям або практичного характеру. Напевно, що логічне мислення учнів не можна розвивати. лише розв'язуючи стандартні задачі, тому зосередження уваги потрібно приділяти учням, які мають достатній рівень знань базової середньої освіти (учні, які мають навички обчислення, перетворення, розв'язування простих лінійних рівнянь і найпростіших побудов). Виникає питання: «Яким чином працювати на уроці, щоб долучитися до сумісної праці з усією групою і одночасно з кожним учнем?». Одним із засобів реалізації особистісно-орієнтованого навчання є утворення невеликих груп, для кожної з якої можна підібрати завдання для фронтальної, групової та індивідуальної роботи з урахуванням індивідуальних здібностей учнів.

Формування життєвих компетентностей учнів на уроках математики можна визначити у вигляді формули:

«Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення + комунікативність».